- бджоляр
- —————————————————————————————бджоля́ріменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бджоляр — а/, ч. Той, хто розводить бджіл … Український тлумачний словник
бджільник — а/, ч. 1) Те саме, що бджоляр. 2) Те саме, що омшаник … Український тлумачний словник
бортник — а, ч. Лісовий бджоляр … Український тлумачний словник
пан — I а, ч. У давньогрецькій міфології – бог лісів; пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів; у римській міфології – Фавн. II а, ч. 1) Поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл … Український тлумачний словник
пасічник — а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр … Український тлумачний словник
пасічник — (той, хто розводить бджіл), бджоляр … Словник синонімів української мови
бджільник — іменник чоловічого роду, істота бджоляр … Орфографічний словник української мови
пщоляр — ляра, ч. Ол. Бджоляр. Те саме, що пчеляр … Словник лемківскої говірки